Легалізація секс-послуг в Україні
Cтатус оголошення | нове |
---|---|
Тип оголошення | Приватна особа |
Місце знаходження | Львів |
Категорія | Фінансові послуги |
№ 2566852 08.09.22 16:25 | Поскаржитися |
Ціна договірна
+38 (097) 123-45-67
Протягом історії людства уряди постійно експериментували з регуляцією і дерегуляцією ринку секс-послуг.
Так, наприклад у Німеччині, в наданні інтимних послуг зайнято близько 400 тисяч осіб. Річний обіг інтим-бізнесу становить близько 6 мільярдів євро.
У таких країнах є профспілки секс-робітників, які платять податки, проходять щорічні медогляди тощо. Подібний підхід привів до зменшення рівня злочинності, у тому числі торгівлею людьми і кількості випадків насильства, до зниження захворюваності на венеричні хвороби, а також до появи джерела надходження додаткових коштів у бюджет.
У нашій країні єдину спробу ввести надання інтимних послуг в правове поле було здійснено народним депутатом Андрієм Немирівським у 2015 році. Але він швидко зняв із розгляду Проект Закону "Про регулювання проституції та діяльності секс-установ".
Цей законопроект мав узаконити секс-працю в Україні. А надавачі еротичних послуг мали б стати фізичними особами-підприємцями, які надають інтим на платній основі. Згідно із законом, такі послуги могли надаватися як фізичними особами, так і організаціями. Також передбачав регулювання даних послуг і встановлював правові бар’єри (такі як обмеження за віком і медичні огляди).
За соціологічними дослідженнями в Україні секс за гроші надають понад 100 тисяч осіб. Необхідно вивести цей бізнес з "тіньової сторони" держави, забезпечивши цивілізовані правила гри.
Якби держава встановила податок на послуги комерційного сексу це дало б бюджету близько 4 млрд. грн. чистих надходжень.
Поки в Україні точаться дискусії навколо того, чи варто легалізувати секс-бізнес, деякі українки активно працюють за кордоном, отримуючи при цьому солідний прибуток.
Так, наприклад у Німеччині, в наданні інтимних послуг зайнято близько 400 тисяч осіб. Річний обіг інтим-бізнесу становить близько 6 мільярдів євро.
У таких країнах є профспілки секс-робітників, які платять податки, проходять щорічні медогляди тощо. Подібний підхід привів до зменшення рівня злочинності, у тому числі торгівлею людьми і кількості випадків насильства, до зниження захворюваності на венеричні хвороби, а також до появи джерела надходження додаткових коштів у бюджет.
У нашій країні єдину спробу ввести надання інтимних послуг в правове поле було здійснено народним депутатом Андрієм Немирівським у 2015 році. Але він швидко зняв із розгляду Проект Закону "Про регулювання проституції та діяльності секс-установ".
Цей законопроект мав узаконити секс-працю в Україні. А надавачі еротичних послуг мали б стати фізичними особами-підприємцями, які надають інтим на платній основі. Згідно із законом, такі послуги могли надаватися як фізичними особами, так і організаціями. Також передбачав регулювання даних послуг і встановлював правові бар’єри (такі як обмеження за віком і медичні огляди).
За соціологічними дослідженнями в Україні секс за гроші надають понад 100 тисяч осіб. Необхідно вивести цей бізнес з "тіньової сторони" держави, забезпечивши цивілізовані правила гри.
Якби держава встановила податок на послуги комерційного сексу це дало б бюджету близько 4 млрд. грн. чистих надходжень.
Поки в Україні точаться дискусії навколо того, чи варто легалізувати секс-бізнес, деякі українки активно працюють за кордоном, отримуючи при цьому солідний прибуток.